Книга розповідає про найбільш відомого, але водночас і досі неоднозначно оціненого в історіографії персонажа козацької історії — гетьмана України в 1687–1709 роках Івана Мазепу. Життя і діяльність очільника Гетьманату представлено на широкому тлі політичного й соціального розвитку України та в контексті динамічних міжнародних перегрупувань, що мали місце в Центрально-Східній Європі в останні десятиліття ХVІІ — на початку ХVІІІ ст. й безпосередньо впливали на українські справи. Особлива увага звертається на зовнішньополітичні процеси, спричинені перебігом Великої Північної війни 1700–1721 років. Детально аналізуються наслідки втягування України у війну, а також способи реагування гетьманського уряду Івана Мазепи на загрози та виклики, які вона несла ранньомодерній Українській державі.
Видання адресується науковцям, викладачам, студентам історичних факультетів, усім, хто цікавиться історією України.
Про автора:
ГОРОБЕЦЬ Віктор — доктор історичних наук,професор, заслужений діяч науки і техніки України; завідувач сектору соціальної історії Інституту історії України Національної академії наук України. Відповідальний редактор часопису «Соціум. Альманах соціальної історії», член редколегії «Українського історичного журналу».
Фахову освіту здобув на історичному факультеті Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Після завершення навчання з 1990 p. працює в Інституті історії України НАН, з 2002 р. очолює сектор соціальної історії. Викладав і займався науково дослідною роботою в Національному університеті
«КиєвоМогилянська академія», Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Ягеллонському університеті (Краків), Католицькому університеті Любліна, Варшавському, Гданському і Жешувському університетах, Науковому інституті імені Оссолінських (Вроцлав).
Коло наукових інтересів охоплює проблеми політичної і соціальної історії середньовічної і ранньомодерної України та ЦентральноСхідної Європи, історії дипломатії і міжнародних відносин. 1993 р. захистив кандидатську дисертацію («Малоро сійська колегія та реформи державного устрою України: 1722–1727 рр.»), 2002 р. — докторську («Проблема легітимації еліти козацької України в зовнішньополітичній діяльності Гетьманату: стосунки з Російською державою та Річчю Посполитою, 1654–
1665»). Автор понад 500 наукових праць, у т. ч. понад 20 інди відуальних і колективних монографій, серед яких: Присмерк Гетьманщини: Україна в роки реформ Петра І ( К., 1998); Еліта козацької України в пошуках політичної легітимації: стосун ки з Москвою та Варшавою, 1654–1665 (К., 2001); «Волимо царя східного». Український Гетьманат та російська династія до і після Переяслава (К., 2007); Влада та соціум Гетьманату. Дослідження з політичної і соціальної історії ранньомодерної України (К., 2009); «Чорна рада» 1663 року. Передумови, результати, наслідки (К., 2013); Конфлікт і влада в ранньомодерній Україні. Сотник новгород-сіверський проти гетьмана Війська Запорозького, 1715–1722 (К., 2016); Князі і гетьмани усієї Русі.
«Через шаблю маєм право». Злети і падіння козацької держави 1648–1783 років (Х., 2016); Гетьман Руїни. Іван Брюховецький та Москва (К., 2017); Світанок Української держави. Люди, соціум, влада, порядки, традиції (Х., 2017); Зірки та терени Ко- зацької революції. Історія звитяг і поразок (Х., 2017); Гетьман Брюховецький. Життя у славі, владі та ганьбі (К., 2019